About festival arrow Учасники
Учасники фестивалю Print
There are no translations available

У ч а с н и к и   ф е с т и в а л ю
 
Театр-студія «Палепе» – це талановитий студентський колектив із Литви, що розширюється з кожним роком свого існування. Своєю назвою, яка у перекладі означає «горище», театр завдячує ще не реалізованій ідеї переробити горище часів бароко, що знаходиться над театральними приміщеннями, у залі театру.

Репертуар «Палепе» дуже різноманітний. Це і класична драма, і романи, і сценічна інтерпретація біографії поета, і фантастична комедія «Костюм» за мотивами твору Бредбері «Дивовижний костюм кольору вершкового морозива».

На «Драбину» литовський театр приїде саме зі своїм фантастичним «Костюмом». Як говорить про дивну одіж, що змінила долю шести чоловіків, один із героїв оповідання Бредбері: «Один розкішний літній костюм кольору вершкового морозива. Світлий-світлий, немов місяць у серпні…»


Донецький театр «Жуки» у своїх постановках використовує авторський підхід, послуговуючись класичною літературою, як основою для драми. Тому в репертуарі театру Хармс і Булгаков, Чехов і Гоголь, Беккет і Шекспір, Гоцці та Зощенко. Деяким своїм вже поставленим виставам «Жуки» дарують нове життя, переосмислюють їх та ставлять по-новому.

Театр не має своєї постійної сцени, тому на кожну постановку знаходить новий простір для гри. Такі постійні мандри «Жуки» вважають позитивними, адже у драматургії своя виняткова територія.

«Драбину» очікує постановка Жаданівської «Анархії in the UKR», сучасної прози, сповненої гумору, гіркоти, сарказму та правди. Головними персонажами виступають наші молоді сучасники, фон – це сьогоднішня дійсність. Середовище та повітря пронизані неповторним ароматом музики.
Обережно, молоді «анархісти» ні собі, ні іншим не пробачають брехні та фальші. Глядачам вистави також добряче дістається за всезагальну анархію та брехню.


У листопаді 2008 року вистава «Голубой вагон» театру-студії «Ага-Т» із Луганська отримала від «Драбини» диплом «за психоделічне почуття гумору та увагу до сучасної драматургії», а також перемогла у номінаціях Кращий режисер (Ганна Шевченко) та Кращий актор (Денис Дикий).

Молода команда театру «Ага-Т» намагається зробити неможливе реальним, руйнуючи стереотипи та умовності завдяки своїй яскравості та неординарності.

«Техніка дихання у безповітряному просторі» – неможлива реальність для акторів луганського театру. Вистава за п’єсою Н.Мошиної про перемогу життя над страхом. Всі ми живемо у своєму маленькому світі, намагаючись не помічати чужих негараздів та бід, бо так зручніше. У такому собі вакуумі, хоча в ньому ніби й неможливо жити, але живемо. Коли ж та біда приходить до нас, дивуємось, що на наш стукіт у двері, із проханням про допомогу, ніхто не відповідає…
 
 
Польський театр “Krzywa Scena” зі Старгарду, який існує при старгардському центрі культури, можна назвати театром шкільним. Адже вік акторів становить приблизно 16 – 18 років.

''Z kury syny” – вистава про необхідність у житті дитини матері. І яка ж саме та матір? Побої, біль, нервові зриви, алкоголізм... Чи з цим у дітей повинне асоціюватись слово МАМА?..
 
 
Мім-дует "Next step" був створений на базі Народного молодіжного театру "Від Ліхтаря"(м. Рівне) у 2005 році. До сьогоднішнього дня учасники мім-дуету взяли участь у величезній кількості рівненських, всеукраїнських, міжнарожних фестивалів та акцій. Тепер дівчата працюють над розширенням своїх акторських можливостей та намагаються освоїти всеможливі нові стилі та напрямки. Крім того "Next step" продовжує активну співпрацю з творчими колективами України.

Вистава “Епос хижака”, поставлена за оповіданням Леоніда Каганова, – результат вдалої міжрегіональної співпраці. Отож, на цьогорічній “Драбині” дівчата з мім-дуету мають честь представляти відразу три колективи: мім-дует "Next step", Народний театр "Від Ліхтаря" (Рівне) та театр-студію "Deep" (Луганськ).
Особливістю “Епосу хижака” є те, що він є фантастикою, що втілена на театральній сцені. Для мім-дуету це новий напрямок роботи.
 
 Г о с т і    ф е с т и в а л ю
 
Гість фестивалю львівський “Театр у кошику” – спочатку існував як незалежне, некомерційне творче об'єднання, створене режисером Іриною Волицькою та актрисою Лідією Данильчук. З 2004 року став творчою майстернею Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса.

Моновистава “Річард після Річарда” за історичною хронікою Шекспіра “Річард ІІІ” у виконанні Лідії Данильчук розпочинається з моменту завершення історії Річарда Шекспірівського. “Коня, королівство за коня!” А тоді дивне поєднання капустяної кухні з любовним розповіданням кривавих оповідей.
 
 
Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка – один з найстаріших театрів України.

Заснований ще 1922 року, спочатку театр розташовувався у Києві. Дітище Леся Курбаса “Березіль”. При ньому також діяла режисерська лабораторія, до якої входило багато молодих режисерів та акторів. До Харкова ж, як до тогочасної столиці, його вирішили перемістити 1926 року.

Вистава “Та, що слухає кроки”: літературною основою вистави послугували п'єси “Дівчина моєї мрії” відомого сучасного російського драматурга Ніколая Коляди та “Звук кроків” одного із засновників “театру парадоксу” Семюеля Беккета.

У виставі знаходить свій розвиток тема становища людини на межі пізнання на порозі смерті. Мабуть, те, що сказав колись один філософ – «У людини в душі діра розміром з Бога, й кожен заповнює її, як може,» – найбільш точно характеризує світ вистави, що відображує надзвичайні питання буття: Бог – життя – смерть – безсмертя. 
 
 
Спеціальний гість «Драбини» – один із найоригінальніших та містичних театрів Росії пермський «У Моста» – ось-ось відзначить 21 рік свого існування. За цей час у біографії театру, яким керує відомий сучасний російський режисер Сергій Федотов, у геометричній прогресії росте не тільки колекція містичних історій та легенд, але й кількість вистав, запрошень на гастролі і фестивалі.

Загадкове словосполучення Театр «У Моста» стало знаковим виразником його художньої концепції. Адже постановки Федотова по суті і є тим мостом між реальністю та потойбіччям, побутовим та містичним, свідомим і несвідомим.

Пермський Театр став першовідкривачем знаменитого ірландського драматурга Мартіна МакДонаха у Росії. Вони ж першими й поставили його «Ліненську трилогію»: «Каліку з Інішмана», «Красуню з Лінена» та «Череп з Коннемари».

“Каліка з Інішмана”: центром усіх подій є острів Інішман — одне із найзагадковіших священних місць у Ірландії, де зберігається давня культура та мова маленької, але гордої країни, що веде з Англією постійну боротьбу за свою свободу. Саме там мешкають дивакуваті герої п'єси, які поступово виявляються втягнутими у вир дивних та містичних випадків.

“Красуня з Лінена”: чудово відображає повноту та неповторність почуття гумору Мартіна МакДонаха. Чорна комедія про страшні речі, до яких доводить любов.

“Череп з Коннемари”: Мік Дауд, ліненський могильник, повинен у компанії з братами Хенлон видобути із могили останки своєї дружини, що загинула вісім років тому за вельми таємничих обставин. Між іншим, усі мешканці містечка підозрюють у її вбивстві самого Міка...